Державний стандарт. Мовно-літературнаосвітня галузь
5 квітня 2022 року вчителі ураїнської мови, української літератури, зарубіжної літератури та іноземної мови закладів загальної середньої освіти Гребінківської територіальної громади долучилися до онлайн-вебінару на тему: «Державний стандарт. Мовно-літературна освітня галузь». Консультант Центру професійного розвитку педагогічних працівників Гребінківської міської ради Боковець Л.І. акцентувала на особливостях Державного стандарту базової середньої освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів 30 вересня 2020 року.
Затвердження і впровадження Державного стандарту базової середньої освіти – це продовження реформи “Нова українська школа” у 5-9 класах. Документ визначає структуру та зміст базової середньої освіти і передбачає запровадження низки інноваційних підходів, зокрема – під час оцінювання результатів та організації освітнього процесу. Стандарт базової освіти тісно пов'язаний зі Стандартом початкової освіти, оскільки продовжує ідею компетентнісного підходу.
Державний стандарт визначає мету та принципи освітнього процесу в закладах базової середньої освіти, дає загальну характеристику змісту навчання, пояснює вимоги до обов’язкових результатів навчання та орієнтири для їхнього оцінювання.
Стандарт не містить поділу на предмети, натомість є лише освітні галузі. Це означає, що розробники освітніх та навчальних програм зможуть як втілювати певну освітню галузь через окремі предмети, так і комбінувати їх для інтеграції.
Для кожної галузі Державний стандарт описує мету і групи загальних результатів, які уточнюються через обов’язкові результати для кожного з циклів. Саме тому кожна освітня галузь має потенціал для розвитку кожної компетентності.
Боковець Л.І.більш детально зупинилася на мовно-літературній освітній галузі, метою якої є розвиток компетентних мовців і читачів із гуманістичним світоглядом, які володіють українською мовою, читають інформаційні та художні тексти, зокрема класичної та сучасної художньої літератури (української та зарубіжних), здатні спілкуватися мовами корінних народів і національних меншин, іноземними мовами для духовного, культурного та національного самовираження та міжкультурного діалогу, для збагачення емоційно-чуттєвого досвіду, творчої самореалізації, формування ціннісних орієнтацій і ставлень.
