Звучить вона, мов соловейка спів.
Вона підгрунтя нації, основа.
Це мова моїх прадідів, батьків.
Звучить, як стоголосся, рідна мова.
Сплелись в суцвіття сотні тисяч слів
В голосовому щедрім розмаїтті.
Сміється радість в них і плаче гнів,
Любов і ніжність в слові її квітне.
Над нею познущались вороги.
Невільною була вона, як бранка.
Ламали, наче гілку до ноги.
Вона ж цвіла, як в квітах вишиванка.
Я чую плач її і чую її стогін.
Гіркими нині видались слова.
Болить, та проростає з-під бетону,
Мов стебельцем напористим трава.
Цінуймо й бережімо рідне слово.
Воно сьогодні рани наші гоїть.
Найкраща в світі - УКРАЇНСЬКА МОВА.
Життя за неї віддають ГЕРОЇ. Автор - Ольга Дриль